Самоосвітня діяльність

«Вчитель  тільки  відкриває  двері,  далі  Ви  йдете  самі» 
Китайське прислів"я 

Що таке самоосвіта? У педагогічній літературі, присвяченій дослідженню проблеми самоосвіти, дають різні визначення цього виду діяльності. З одного боку, самоосвіта – це «цілеспрямована систематична пізнавальна діяльність, керована самою особистістю, що слугує для вдосконалення її освіти», вона є неперервним продовженням загальної та професійної освіти,завдяки якій актуалізуються і розширюються знання, поповнюються прогалини в духовному розвитку людини. З іншого боку, самоосвіта розглядається як «вид вільної діяльності особистості (соціальної групи), що характеризується її вільним вибором і спрямований на задоволення потреб у соціалізації, самореалізації, підвищення культурного, освітнього, професійного та наукового рівнів, отримання задоволення і насолоди. Самоосвіта – це по-справжньому вільний і, в той же час, найбільш складний вид освітньої діяльності, оскільки пов'язаний з процедурами саморефлексії, самооцінки, само ідентифікації і розробкою умінь і навичок самостійно набувати актуальні знання і, трансформувати їх у практичну діяльність.»

Технологія організації самоосвіти

Система самоосвітньої роботи передбачає:

  •  поточне і перспективне планування;
  •  добір раціональних форм і засобів засвоєння та збереження інформації;
  •  опанування методики аналізу та способів узагальнення свого й колективного педагогічного досвіду;
  •  поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

План самоосвіти:

  •  перелік літератури, яку необхідно вивчити;
  •  форми самоосвіти;
  •  термін завершення роботи;
  •  передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МК, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звіту тощо).

Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно поділяти на окремі теми та зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, тематичних папок, особистого педагогічного щоденника. Важливе значення у процесі самоосвіти має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки, складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план або анотації.